Я дивлюсь у даль рожеволику
Підступну, теплу, мовчазну.
Я вгадую її без лику,
А правду де ж то віднайду?
І затамовано на мить чування.
Шалено прагне до весни.
Нехай доп"є своє мовчання,
Нехай долине до мети.
Я дивлюсь в даль рожеволику,
Усміхнусь, знаю, промовчу.
Я вгадую її без крику,
А правду, може, й не знайду.
