Я злюсь на нього, Щодень-тим більше. Розбите серце? - Це не найгірше... Я злюсь на себе За неможливість Зламати ланцюги І не давати волю снам. Я злюсь... Втрачаю пильність... Руйную те, що є.. Знов віддаюсь його рукам.
ID: 635704 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 14.01.2016 11:28:30 © дата внесення змiн: 14.01.2016 11:28:30 автор: Kris_Tina
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie