| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталі Рибальська: Друзья уходят… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Илья Вардиев, 29.01.2016 - 15:33Безнадёга...Хороший стих. Я как то написал для женщины, потерявшей свою мать...Ей понравилось: "Дверь, обитая тишиной, Что назад уже не пропустит, Открывает нам мир иной, Кто сказал, что там много грусти?" (на моем сайте: http://chtoikak.vsego.net/filosofskaya-lirika/336-dver-obitaya-tishinoj ) Наталі Рибальська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Илья, прочла Ваше стихотворение...Очень хочется, чтобы так и было. Вселяет надежду. Спасибо! OlgaSydoruk, 26.01.2016 - 20:54      Нам столько предстоит ещё потерь,когда стучатся станут кулаками в дверь...Когда сквозняк пройдётся по углам...Когда останется(невидимый) широкий шрам...     геометрія, 26.01.2016 - 15:45Дуже гарно, хоч і сумно,Наталочко!На жаль час спинити неможливо й життя в кожного одне...         Наталі Рибальська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00И пустоту эту ничем не заполнишь... Туся Татарочка, 26.01.2016 - 14:12Так боляче і на серці туга.А жити треба і підтримка друга так необхідна. Наталі Рибальська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ой сколько еще потерь в жизни... Неизбежно. Но будем думать о хорошем Наташа Марос, 26.01.2016 - 12:49      Да. Это очень больно. Потому, что "навсегда и безвозвратно..." Хорошая работа! Наталі Рибальська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Очень тяжело это принимать... | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||