Та, що колись мене кохала,
Під гору стежкою ступала
І обернулась раз,
Усмішка все та ж її й хода
Мене збудили і забуте
В серці защеміло враз.
Хотів би я щоб всі фотони
Мені упали на долоні
І зупинився час,
Я б зміг дивитися на тебе
Цілу вічність, та згадать себе,
Згадать тебе і нас.
