Крізь глухість тонів свого серця Знов чую безліч голосів І я не знаю, як він зветься Той стан - на шальках терезів Мій подих був гучним, сталевим Вдихав життя, - на видих - смерть. Й усі нейрони у системі Несли мій біль із тілом геть.
ID: 589222 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 23.06.2015 09:07:40 © дата внесення змiн: 23.06.2015 09:07:40 автор: V.Gapcic
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie