Ти забрала весну у темницю,
хоча б літо залиш мені чуєш…???
Дні і так надто кволі і блідолиці…
Так хочеться збитись,
і лиш би не спитись…
Віриться…
Ти просто іди
з голови
хоч навшпиньках,
хоч мчися галопом…
Для всіх колючим вже став,
весь у шпильках,
руки і ноги мов зігнуті дроти…
Замалюю слова всі твої і портрети,
викину спогади іншим обличчям
й для того хто став
першовідкривачем…
Ти стратила мене,
відсікла голову мечем…,
що для тебе потрібно ще…
Ти просто іди
з голови…
Залиш мені літо, не зачіпай його,
й сни
лиши мені,
сни….
