| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Я НЕ ВІРЮ В ЛЮДЕЙ
|
Часом, страшно ловити себе на раптовій думці:
«Я не вірю в людей! Я не вірю! Не вірю в людство!»
Моя віра не важить нічого. Ні пари унцій.
Тіло Сонця нависло над небом гарячою люстрою...
Смолоскипом яскравим довкола освітлює Землю.
Не сховати від Сонця ні воєн, ні злотих, ні злочинів.
Важко бачити все, що порушує тишу дзену.
Та як коплять і коптять гріхи в куполах позолочених.
Але те, що я бачу навко́ло, ба навіть, на́вколо –
є, без сумніву, мною, моїм нутряним відображенням.
Я творю власний світ із автобусів, роботів з мавками
і дивлюся на них, як творець – заворожено, вражено...
Тільки з Богом, насправді, різнить нас поняття гармоніі.
В нього все ідеально працює, зростає і множиться.
Я ж, як звалище вад і страхів, надлишкових гормонів,
перетворююсь швидко з умілого скульптора в ножиці.
Підстригаючи крону, свистить садівник діловитий.
Біля дерева мудрості варту несуть конвоїри.
Часом, навіть корисно на думці себе підловити:
«Я не вірю в людей.
А чи в мене
вони
вірять?..»
© Кучеренко Олександр.
ID:
578071
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.04.2015 14:01:55
© дата внесення змiн: 30.04.2015 14:01:55
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
