Мої роки – то перевесло долі,
Де я стою під грушею старою,
Хоч сивина давно покрила скроні,
Хоч сивина давно покрила скроні,
А я ще хочу стрінутись з тобою.
Приспів:
Хоч груша відцвіла давно в саду,
Але цей запах пам’ятаю нині
І кожен день на наше місце йду,
Щоб подивитись в очі темно-сині.
Ти пригадай, якими ми були,
Коли нас груша обсипала снігом,
Коли уранці бджоли загули,
Ти бігла в хату, заливалась сміхом.
Пора кохання в кожного своя,
Туман потиху закриває грушу,
Та в серці завжди ти любов моя,
Та в серці завжди ти любов моя,
Бо я любив і вік любити мушу.
Пр.
Як Місяць звечора опустить темну тінь,
А соловейко прилетить на грушу,
І зорі у мільярди миготінь,
І зорі у мільярди миготінь,
Моє кохання знову розворушать.
Пр.
красиво. Сивина у бороду і кохання прийшло. : 
D
Величний гімн коханню! 
