Знаєш так, добре лиш буває,
Лем тільки, на світанку…
Самотність, тишу огортає,
Початок, мого ранку…
Лиш передзвони,
Розбивають тишу…
Знов, слів до втоми,
Я, тобі, напишу…
Дивлюся на світанку,
В твої, блакитні очі…
Та, дякую щоранку,
За теплі дні і ночі…
Знов, мої мрії молоді,
Благають волю…
А пам’ятаєш, як тоді –
Ми, стріли долю…
