в горлі застрягає якесь слово радше
напів коли ти докладаєш зусиль щоб
його промовити коли намагаєшся
подумки його описати підбираєш для
нього найбільш влучну назву пишніші
шати наділене сенсом воно називає
тебе озивається до тебе зве тебе
немовбито вперше знову ж таки
як і раніше завше чи ні вже на ти
з тобою класти на очі які п’ятаки
щоб з чистою совістю відійти
думаючи ніби я і є те слово
думаючи ніби я і є той бог
вже ніхто не здобуде імені
не відгукнеться на заклик
вже ніхто не почує подзвону
не впізнає поголосу
шепіт чи крик
без відголосу до стоголосу
крізь шум та лють
думаючи ніби я і є та свята ікона
думаючи ніби я і є бо в мені та злість
думаючи ніби я і є та забута країна
думаючи ніби я і є той лист
