Як не пишуть листи уже люди,
Напиши мені кілька рядків,
Хай підуть ці слова у нікуди,
Пролетять, немов зграя граків.
Через серце… Слова на папері,
А читаю між ними завжди,
Напиши мені - ключик і двері,
Чи потрібно заходить туди.
Напиши про світанок і вітер,
І хто ти вибирай з поміж двох,
Білий лист, синє море тих літер,
Напиши і про кілька епох.
Все що хочеш, що гріє й тривожить,
Про кохання одне ти забудь,
Всі листи передати не зможуть,
Бо терпка і квітуча в нім суть…
Напиши, напиши, як не пишуть!
Та як вмієш писати лиш ти,
Про пісні і улюблену тишу,
Підписавши
«Моїй назавжди».
Інший варіант кінця «Люблю, назавжди».
