Самотня й єдина блукає зоря,
Ширяє в космічних просторах.
З Землі – надзвичайна краса,
А насправді лиш гелій і порох.
Про неї складають романси сумні,
Милуються нею щоночі.
Та все це у нас на Землі,
Насправді зоря спокою хоче.
Насправді зірка самотня,
І вибухне з часом вона.
Чекає на неї безодня.
А поки… А поки що
Радіє Земля…
