| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дід Миколай: Вже шістьдесят… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ irinag, 18.04.2014 - 22:38Мої вітання Вам, земляче, але трішки з запізненням. І нехай Господь і надалі виконує ту функцію.     Д З В О Н А Р, 08.04.2014 - 11:03   Ну накінець п. Миколо, Ти все таки дочекався... Ти сьогодні відкрив Нову сторінку життя. Це друга тепер уже школа... Бо в першій ти йшов-спотикався, Все стежини шукав і шукав, Ніби мале-маленьке дитя... А тепер... ти в житті академік - Впевнено йдеш до творчих вершин. Все перемоги заносиш в щоденник. От тільки чомусь не хватає хвилин...       Наталя Данилюк, 05.04.2014 - 16:47  Як гарно про пережиті літа!  Пробіглися сторінками своєї життєвої книги.  То у Вас ювілей намічається!  Вітаю!             Д З В О Н А Р, 05.04.2014 - 12:53           Ай Микола, ай Микола... В тебе задниця не гола. В тебе за спиною є Талант!!! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142980 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295142           Vita V-D, 05.04.2014 - 12:20Гарну половину життя прожили! Дай Боже і в наступі роки стільки ж добра Вашій душі, стільки ж щирості Вашим почуттям, стільки ж рішучості у діях та такої ж відданості рідній землі. Будьте здорові та щасливі ще багато років.           Людмила Дзвонок, 05.04.2014 - 12:06Дідуню Миколаю - гарний пане! Вам шлю від серця щирий свій привіт! Життя хай лине Ваше і не в'яне - Віршів ще Ваших не читав весь світ! То ж і пишіть, забудьте свої рочки, Хіба що трішки горілки, огірочків!...                 Анатолійович, 05.04.2014 - 11:38      Салага!  Але правильний!                    А це я писав про себе в мої шістьдесят... …Мои шестьдесят. Мне в мои шестьдесят не годится писать про закаты, что сердца будоражат, мечты мои, чувства и кровь, как волшебно красива и мне недоступна была ты, разжигая безумно в душе моей страсть и любовь… Мне в мои шестьдесят поздновато писать про "рассветы, что встречал со смуглянкой, а ложем нам был сеновал", как в "весеннем лесу я нашёптывал милой «про это», как был смел и удачлив, но только вот счастья не знал"… Мне в мои шестьдесят вспоминать нужно то, что осталось за плечами моими, а доля моя не бедна... Что отмерено мне на Земле? Может самая малость? Или Бог даст испить жизни чашу по полной, до дна?... Мне в мои шестьдесят много ценностей вечных доступно – дом, семья, дети, внуки, работа, стихи и родня, дым костра, ширь небес, лучик солнечный радостный утром, радость жизни, глоток большой счастья грядущего дня… Мне в мои шестьдесят смысл жизни чуть-чуть приоткрылся – дать жизнь детям, растить их, гордиться, учить и любить… Быть полезным любимой стране - где бы ты ни трудился, и достойно исполнить простую обязанность - ЖИТЬ!!! ID: 209228 Рубрика: Вірші, Громадянська лірика дата надходження: 04.09.2010 01  08 © дата внесення змiн: 17.02.2012 22  53 автор: Анатольевич Валентина Ланевич, 05.04.2014 - 10:41А я вже думала - проспала, а тут іще пора та не настала.  З прийдешнім, Миколо!     Любов Ігнатова, 05.04.2014 - 09:45Може у папірцях Вам і 60, та у душі - не більше 20 ... Вітаю з наступаючим! Крилата (Любов Пікас), 05.04.2014 - 08:31Вітаю! У Ваших віршах чується козацька сила! Довгих літ Вам і плідної праці на всіх фронтах!   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||||||