Літо… Нестерпна спека,
Рот забиває піском,
А до води так далеко
Треба добиратись повзком.
Але чи всі доберуться,
Хто з нас нап’ється води?
Чи на камінні пекучім
Лишаться наші сліди?
А вдома пора чудова,
Вже половіють жита .
І пахне там хлібом новим,
Вкраїна іде на жнива.
А ми на війні, бо так треба,
Тут ворог без промаху б’є.
Над нами вгорі чуже небо
І воду без смаку ми п’єм.
