Сльози стікають по моєму обличчю
Серце стискає у грудях любов,
Невже не любиш мене ти так сильно
І лиш у мене горить в венах кров...
Я завжди плачу по ночах в подушку
Так мені хочеться бачить тебе,
Невже лиш бачиш в мені ти подружку,
Яка завжди виручає тебе.
Ти хоч замітив, як сильно кохаю?
Ти хоч побачив, ту іскру в очах?
Чи не бажаєш ти знати і чути,
Чи розбиратись в своїх почуттях.
Я лиш кохаю все дужче і дужче,
Бачу тебе я частенько в вісні,
А забувати все важче і важче,
От і складаю про тебе вірші.