Душа під замком. Згасло багаття.
Інеєм вкрилося синєє плаття.
Тисячі слів, що горять у вогні.
Гордість є? Так. Слабкість є? Ні.
Дихати попілом. Вірити в краще.
Криками поштовхи: “досить, ледащо!”
Довге волосся в траві по землі.
Зморена? Так. Скорена? Ні.
Тисячна спроба. Майже безкрила.
Боже, я стільки всього не зуміла.
Більше від звіра, там де був птах.
Обпечена? ні. Спустошена — так.
Звір у капкані, з*їдено птаха,
Хтось забиває гостренького цвяха.
Метелик, що десь заховався на дні.
Там, де немає вже так, або ні.
"Зупинка - це теж частина подорожі"! Розпалиться колись знов багаття, вилетить на волю метелик! Життя буває таке непербачуване, треба вірити! Віри і любові тобі!
Юліанка Бойчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00