Не буду більше до тебе я ходити
Не буду більше бачити тебе
І казки про серце розбите
Не буду більше слухати тепер.
Не стану я частинкою душі
Яка була брехлива до цих пір
І скажу лиш тобі – «Мене залиш»
І скажу я собі – «Ти в це повір».
Не буду я ходити по ночам
Й чекати тебе біля вікна
Може й буде тяжко зараз нам
Але ти захтіла цього сама.
Забуду я очі голубі
Забуду я ночі у зірках
Забуду я те, що сильно любив
Забуду тебе навіть у снах.