Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: Серпневі соняхи сміються сонячно… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке ж, таке... ![]() * * * Вже перші соняхи розпалюють багаття. Отава мліє, звабно пахне сінокіс. І хмарно, й сонячно. Тож не дрімаймо, браття, допоки котиться прарідним шляхом віз. Співаймо завчену. Так менш помітна втома. Хоч докоряє хтось, що пісня не нова. Хай коні – повагом, не проминемо дому. Довкруж – намиститься, духмяниться трава... Ні, не одні нам ще судилися жнива! ![]() ![]() ![]() ![]() Микола Серпень, 07.08.2013 - 22:47
Здається, що тут рифмується кожне слово. Всього шість рядків, таких "мажорних", а звідки береться ця зажура, що напливає після прочитання? Така майстерна гра на контрастах, котрі випромінюють задуману Вами, чомусь сумну пісню. ![]() ![]() ![]() ![]() olesyav, 07.08.2013 - 21:46
І мені до вподоби усміхнені серпневі соняхи, та ще й настрій передосінній - мажорний! ![]() Крилата (Любов Пікас), 07.08.2013 - 20:26
Гарно! Але літечко продовдує жарити. Так що надії не втрачайте! ![]() |
|
![]() |