Заповнив мою пам'ять на сотні гігабайтів,
І мною ти керманиш у звичному форматі.
Себе відформатую, щоб зникнули всі файли,
На клапті пошматую усе, що пам'ятаю.
Я тисну на delete та марні сподівання -
Твій їдко-в'ївший слід під захистом стирання.
Забути намагаюсь, паролі проставляю,
Мені не помагають ні Zipи, ні програми.
Піду до прграміста, бо збій в моїй системі,
Бо материнка трісне у цій забитій схемі.
Хай поміняє Windows на той, що найновіший,
Щоб серце загоїлось, чи стало чуть черствішим...
//1.08.13//
А з Рижулькою не погоджуся! Серед програмістів переважно чоловіки!.. То ж як зустрінеться і запаролить твої, Мар"янко, почуття...) Жартую звісно ж. Вірш гарний, зболений... Все буде добре!
Marisong відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А з Рижулькою не погоджуся! Серед програмістів переважно чоловіки!.. То ж як зустрінеться і запаролить твої, Мар"янко, почуття...) Жартую звісно ж. Вірш гарний, зболений... Все буде добре! 
