Що з тобою, миле упирятко?
Вже не досить чути крові запах?
Вже замало куштувати з пальця?
...Як ти швидко, бісеня, ростеш!
Вилущені капсули з облатки
Тануть у твоїх незграбних лапах,
Колупаєшся ножем у ляльці,
І моїм ім’ям її зовеш.
Що з тобою, демонятко любе?
Ці кровозамінні препарати,
Ці біодобавки до сніданку
Не тамують голоду і край.
Іклами шматуєш собі губи,
Злизуєш загуслі і брунаті
Краплі.
Хочеш свіжого, не з банки…
…Підставляю шию.
На…
Кусай.
