Не шукати тебе,
не знати, забути,
як непотрібну рекламу
в метро.
І щоб від імені твого
не сколихнулось нутро.
Серце сховалось під снігом,
наче білявка в хутро.
І щоб твій запах забути,
і щоб будинок – згорів!
Чуєш? Давно непотрібний.
Все, як ти сам захотів.
