Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Нью-Йорк, Сэнди, неожиданные выводы - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 31.10.2012 - 22:29
Маленькі у великому, чи то на перший погляд - великому у собі і для себе... А направду - безсилі... Пригадалось своє - західняцьке наводнення кількарічної давності Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ми безсилі про хоч якоїсь нервової природи... Відочка Вансель, 31.10.2012 - 13:15
Вот так.И страшно.И кругом вода,Только тогда все понимают люди, Когда беда бежит в большом испуге. Только тогда поймете господа, Что Вы равны с прислугом.И всему Господня воля.Может-не так жили? Не теми ценностями дорожили? Богатство лишнее Вам вовсе ни к чему? Тогда лишь понимаешь,что ты слаб Перед Господней силой.Что же делать? И кусок хлеба,и покой-большая ценность. А человек-всего господний раб. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Здорово, что Вы отвечаете поэтической строкой!!! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 31.10.2012 - 12:18
ОСТАННІМ ЧАСОМ ВСЕ ЧАСТІШЕ ЛЮДИ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД ВОДИ. Я ВЖЕ НЕ РАЗ ЗАДУМУВАЛАСЯ, ЧОМУ МІСТА БУДУЮТЬ ТАК БЛИЗЬКО ДО РІЧОК, МОРІВ, ОКЕАНІВ - УСІ Ж РОЗУМІЮТЬ, ЩО ВОДА - ТО ПЕРШ ЗА ВСЕ БІДА. ХІБА НЕ КРАЩЕ ЖИТИ ДЕСЬ ДАЛІ НА СУШІ, А НА БЕРЕЗІ БІЛЯ ВОДИ ХАЙ БУДУТЬ ТІЛЬКИ ПОРТИ І ПЛЯЖІ. ЗАВЖДИ ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЩОБ ВСЕ БУЛО ПІД БОКОМ, ПОРЯД, І ЗАБУВАЮТЬ ПРО НЕБЕЗПЕКУ...В ЗОНІ СТИХІЙНОГО ЛИХА ПРОЖИВАЮТЬ МОЇ РЕАЛЬНІ І ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ. Я З НИМИ СПІЛКУВАЛАСЬ НА ДНЯХ, КОЛИ ЩЕ ДО НИХ ВОДА НЕ ДІЙШЛА... ЩО З НИМИ ЗАРАЗ - НЕ ЗНАЮ |
|
|
||||||||||||||||||||||||||