Ми відвикаємо писати листи,
все частіше електронна пошта…
Слова ховаємо в вай фай і дроти,
так і почерк забути свій можна…
Ми вже не так відчуваємо слова,
вони мов всі однакові, рівні,
і ніби то мова наша і жива,
... вже якось не так звучить постійно…
В поштовій скриньці лише комунальні,
купа пилу, й дешеві реклами…
Хоч кажіть мені, що я ненормальний
чекаю на листа, як ночами
чекають на сон, ніжний і теплий,
як на потяг в якому кохана…
Напиши листа від серця, відверто,
як вперше сказане слово «Мама»…
листи...найприємніша частина мого життя)є людина, з якою ми листуємося вже три роки і маю надію, що будемо надалі продовжуватице надзвичайні відчуття, коли бачиш конверт у скринці!!дякую Вам за цей вірш
Юра... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я також колись листувався....а зараз втратився звязок....
і маю надію, що ви будети й надалі листуватися це справді так приємно, і таке не звичне відчуття коли розкриваєш конверт...))
І Вам дякую, що прочитали)
)є людина, з якою ми листуємося вже три роки і маю надію, що будемо надалі продовжувати
