Вицюркало літо цвіркунами,
До краплини вицюркало. Вже
Насуває осінь, як цунамі,
І ніхто цей рай не вбереже
Від ночей нудних і днів марудних...
Утекти б світ зá очі мерщій!
Та чекають села, мов підсудні,
Нищівного вироку дощів.
(Олег Завадський)
***
Я гадаю - осінь тут не винна,
Що марудить світом люд земний.
Чи втекти від себе ми повинні,
Чи провина неба, що хмарини
Його роблять сірим і сумним?!...
Не підсудні - вирок вже у силі,
Набирає обертів злий рок,
Що не день - цунамі десь накрило,
Що не ніч - пітьма здіймає крила...
Людство не затямило урок,
Що його життя підносить в соте,
І чи стій, чи хутко утікай -
Не встигаєм втрат складати в соти,
Світло душ втопили в тьму болотну,
Світ довкруж - вируючий вулкан...
Так, насправді рай і пекло поруч,
І одне, і друге - справа рук
Й душ людських, що нелюбов\'ю хворі,
Шлях забули в небо неозоре,
І за це приречені до мук...
Ти гадаєш досі - осінь винна,
Що тепло все вицюркало вже?
Та повір, між хмар є небо синє,
Десь в безликім натовпі - Людина,
Що шматочок Раю збереже!
Ти гадаєш досі - осінь винна,
Що тепло все вицюркало вже?
Та повір, між хмар є небо синє,
Десь в безликім натовпі - Людина,
Що шматочок Раю збереже!- Цей шматочок раю повинен бути в душі кожного з нас і тоді й світ довкола буде здаватися справжнім раєм.
валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Наталю, від нас залежить значно більше, аніж ми собі можемо уявити...
Цей шматочок раю повинен бути в душі кожного з нас і тоді й світ довкола буде здаватися справжнім раєм. 
Дуже гарно!!! І форма заворожує просто! Браво!
