Кохання було найвищим...
Шукали бувало образ.
І сердились так, між іншим…
А потім в обійми, не раз…
Любов бурштином застигла,
А може…схолола сльоза?
В душі залишилась стигма.
Хтось проти? А я чомусь - «за»!
За те, щоб оте - найвище
В житті цінували нараз.
Розлука так вітром свище…
Душа ниє від метастаз…
