Порив не завжди з розумом приходить…
От хочеться чогось, щоб здивувати люд.
Манить, звичайно, етикетка, оболонка,
А в середині – будь що будь!
До лікаря потрапив дуже рано –
Не поталанило, вкусив великий пес.
Зате із щепленням на все життя хвороба –
Я буду лікарем в халаті білім теж!
А ще, хотів би бути депутатом,
Робити для людей добро.
Як вдасться, буду літаком літати
І матиму броньоване авто.
Тоді мене ніхто вже не дістане….
Юрба наївна, нагло розступись!
Мене поети культові зуміють оспівати.
Як добре, що такі в нас завелись!
А люд у сірості не завше розуміє
Хто справді чинить всім добро.
Минуть роки, історики розкажуть
Як генії приходять у народ.
