Опущена і випита до дна. Душа шукала світла самостійно. Дарма, вогонь погас, його нема. За мить трималася останню, сильно. Прохід без виходу ...сама?- Байдужість поруч завжди. І ніби дим, який у снах. Ховає усю правду...............
ID: 337625 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.05.2012 20:36:10 © дата внесення змiн: 20.07.2012 14:51:19 автор: Юлія Панкова
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie