Плаче гірко наша киця,
Чомусь їй погано спиться,
Шубка її щось не гріє,
Сніг на дворі вже біліє.
Літо все собі проспала,
Вона думки і не мала,
Що зима не за горами,
Треба в ліс йти за дровами.
Не хоче киця працювати,
Ох і лінь, їй аби спати,
На сонечку погрітися,
Молочка напитися.
Та зима вже не жартує,
Снігом всіх вона частує,
Киця валянки взуває,
Шубку щільно защипає.
За сокиру та гайда,
Треба дров їй, бо біда,
Киця мерзне замерзає,
Але дрова все рубає.
Все працює наша киця,
Часу вже нема ліниться,
Віхола все не вгаває,
Та кицюня не зважає.
Коли сонечко світило,
Їй було так спати мило,
Тепер треба працювати,
Не дасть мороз киці спати.
