Знов лоскоче ніжне сонце мрії навісні,
Що ховаю у долонях ранньої весни:
Наздогнать шалений вітер, що гуляє в полі,
Колихати з вітром віти сонної тополі.
Розігнати сірі хмари, розбудити землю.
І прогнати геть думки, що гнітять даремно.
Позбирати з трави бісер, познімати зорі,
Та розшити ними вечір і ночі шовкові.
Попросити ясен місяць, щоб світив без втоми,
Щоб доріжка освітилась від тебе додому.
А коли обніме нічка темна мою хату,
Всі думки з тобою,Любий. Тож не зможу спати...
Надюш,так часто наші думки належать одній людині...Так гарно ти вмієш підбирати образи,та вплітати їх в життєвий зміст... http://bestgif.su/_ph/18/2/691890508.gif
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада тобі, МОЯ ХОРОША, що ти завжди мене розумієш...