Тепло-весняний сонце-спокусник.
В тіло розніжене лиє бажання,
Залишки стриму пострілом в друзки..
Чисте хотіння, відсутність чекання.
Жертв вимагає березень-місяць,
Хижі інстинкти притуплюють глузд.
Поглядом свою шукаю по місту.
Збудження ставить на стежку розпусти.
Очі під колір весняного листя.
Може від них мій зриває дах.
Хочеться ранком, днем, ніччю. Чим швидше б.
Хочу грішити у твоїх руках.
Дуже добре показаний настрій - чекання весни, а це така непередбачувана річ... Дуже зрозумілі почуття. З ритмікою все нормально, я б, якщо вже про це йдеться,написала б "на стежку розпуст"
вірш непоганий, але забагато образів..губиться суть..почуття.. і ритміка вірша в кінці недотримана,є зайві слова,які можна викинути і буде все гуд) мм..не ображайся..просто без критики поетом не стати! )
