Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ти навіщо… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,є трохи смутку...Та то нічого:там,де смуток,там і радість ходить десь поруч. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна,Раю,за позитивний відгук! *SELENA*, 19.02.2012 - 17:34
ГАРНИЙ ТАКИЙ ОБРАЗ "клавіші німі" Лагідненький віршик... ![]() Вам мутузочки, щоб не доторкнувся чужого крила... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Селено,Ви,як завжди,підібрали фантастичну світлину! Інна Серьогіна, 19.02.2012 - 15:40
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так-прямо і конкретно,без будь-якої інтриги...Щиро вдячна,пане Василю,за такий влучний коментар! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю,дякую Вам сердечно! molfar, 19.02.2012 - 11:58
Така собі невеличка магічна замальовка від Кульбабки Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,пане Мольфаре! Валентина Ланевич, 19.02.2012 - 08:59
Так душевно-чудово, ніби торкаєшся душею тремкого мережива сполоханої мрії! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які прекрасні слова,Валю-як шовк на душу...Дякую щиро за ці ліричні перлини! Halyna*, 19.02.2012 - 00:52
Наталочко! Нехай твої улюблені крила ніколи не торкаються чужих! Вірш - чудовий, хоча, - як завжди Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Галинко,за такі теплі побажання! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надійко,дякую сердечно! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Влучний висновок,Славо-хурделиця почуттів... Валя Савелюк, 18.02.2012 - 19:54
просто геніально... так затИшно, так наївно, так по дитячому тихо і миролюбно "Ти навіщо?..." чисте таке подивування -- ну для чого ти так робиш?... дитяча безпосередність тут... нагадує "Живіть як діти.." Учителя нашого...жодної темної барви... і ряд такий -- Ти навіщо снуєш візерунки.... Ти навіщо хурделиш мій спокій,... Ти навіщо мій світ розбиваєш, Доторкнувшись чужого крила?... -- відверто прекрасно... я зачаровано потираю лівою рукою (пальцями в основному....) підборіддя собі -- це ознака особливого медитативного стану, у який я впадаю, коли читаю шось особливо прекрасне... в обране! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Валю,Ваші змістовні відгуки завжди такі цікаві,що я читаю їх із превеликим захопленням!Це допомагає мені краще розгледіти себе(чи свою ЛГ)під Вашим кутом зору. ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 18.02.2012 - 19:44
МАБУТЬ ЦЕ СИРІСТЬ ПРОНИКАЄ В ДУШІ -ТОМУ МИ ПИШЕМ ДУЖЕ СУМНІ ВІРШІ... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В житті завжди знайдеться місце для смутку(як і для радості)Та навіть після найлютішої грози визирає сонце. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||