| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Отрута - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Куцехвостик, 29.05.2010 - 22:43Тільки тепер ще раз перечитала і зрозуміла ,що помилилась. Там не звертання у Вас "світе божий"   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую.  Так, Ви праві, тут звертання не до Бога, а до світу божого, до суспільства, так би мовити.  Ми, люди, сильні і слабкі одночасно. Така наша природа.  Але мусимо жити, долати труднощі, вчитись.  Дякую ще раз за візит і коментар.   Куцехвостик, 29.05.2010 - 22:39Помилка "Боже". Ми - люди,сильні. Ви зможете найти себе і відродите свою віру і впевненість. Я вірю!. Адже ви Жінка. Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Деколи почуття настільки змішані, що виходять такі не зовсім "жіночі" речі. Хоча... Характер у мене не надто м"якенький.   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Така людська слабість...   Квітка Надії, 10.01.2010 - 18:55Оценка поэта: 5 "То правда – важко ближнього любить Тоді, як зовсім ти його не любиш..." - дуже гарні рядки   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Я би сказала - правдиві... На жаль. Дякую, мені приємно, що читаєте.       Олександр Самір, 06.01.2010 - 21:08Оценка поэта: 5 То може зовсім не любов Якщо вона не гріє кров....     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Звичайно НЕ любов.=) Дякую.   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||