Про що писати - тем багато,
От душу б Словом залатати,
Ним сповідатись мати щастя
І пити з Слів святе причастя.
Душа рятується в молитвах,
Стало життя тут полем битви,
Так часто звожу очі в небо,
Звертаюсь, Господи до Тебе.
Ти чуєш всіх, я добре знаю,
Бо ж кожен з нас бажає раю,
На жаль, лиш править сатана,
Вся совість продана, дарма.
Стоїть поет один в пустині,
Що написати зміг би, нині,
Як про біду писати Словом,
Все інше стало мов полова.
Нема пророка в цій вітчизні,
Лихо зібралось тут на тризну,
Горить вогнем душа в поета,
За злочин прагнучи вендети.
Галина Грицина.