|
Нещастя, минай стороною
Людей всіх на світі земнім!
Приходь, щастя, ти, щоб з тобою
Лиш жи́ли вони всі на нім!
Вони тебе кличуть, благають,
Щоб ти, світле щастя, прийшло.
Вони всі на тебе чекають,
Щоб так, наче сонця тепло,
І душі, й серця зігрівало
Ти їхні кожнісіньку мить,
Щоб ти їх усіх спонукало
На світі добро лиш творить
Всьому та усім. Полягає
Життя бо у цьому вся суть.
Без тебе ж її в них немає.
Без тебе життєвая путь*
Порожня, неначе пустеля.
Ти ж, щастя, для них, наче дім,
В якім є і стіни, і стеля,
Й підлога… В цім світі земнім
Без тебе немає нічого.
Невидиме все в нім немов.
Коли ж бо у серці у того,
Хто має тебе, знов i знов
Цвітеш ти, мов гарнії квіти,
Душа і радіє, й співа
Невпинно із серцем, як діти
Веселі. Їх радість вкрива
З тобою, пресвітлеє щастя.
З тобою, мов сніг, розтають
Всі біди, знегоди, нещастя,
А тільки найкращі встають
У серці й душі почування.
Тож з ними, о щастя, в них ти,
Допоки не пройде остання
Мить, буйно, мов квіти, цвіти.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 17. 01. 2022
ID:
1057532
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.02.2026 21:31:07
© дата внесення змiн: 17.02.2026 21:31:07
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
