Граційна діва без турботи, Неначе пташка молода, Що б'ється в клітці з позолоти, Зустріти мріючи орла. Щоб полетіти з ним у вирій, Пізнати ласку і тепло. У казці цій багато серій - Та їй потрібно лиш одно: Щоб він навчив її любити, Відчути в серці той нектар, Що їй дає бажання жити - Цей неповторний Божий дар. З яким і білі снігопади, Й морози люті не страшні, Бо небо сипле зорепади - Такі прекрасні і ясні. Їй краще зіркою згоріти
В кохання полум'ї отім.
Аніж до скону довго тліти У сяйві клітки золотім.
