Світлі почуття встають
В серденьку моїм.
Темні сил уже не п’ють,
Бо поклали їм
Світлі почуття кінець,
Випалили вщент
Їх, мов сонця промінець,
Як вогонь, умент.
Більш немає їх у нім.
Світлі почуття
В ньому. Серце – їхній дім
На усе життя.
Темних же немає більш
Так, як я й бажав
Серцем всім своїм, найбільш,
Щоби не страждав,
Щоби серденько моє
Не страждало теж.
Світлі почуття вже є
В нім. Немає меж
Щастю, радості моїм.
Шлях у майбуття
Простеляю я лиш їм,
Щоб усе життя
Їх у серці я тримав,
Щоби їх лишень
Серденьком я відчував
Ніжно кожен день,
Всяку мить свого життя,
Що мені дано,
Бо ж колись без вороття
Промине воно.
Тож хай світлі почуття
В серці, що в мені,
Квітнуть протягом життя,
Цілі ночі й дні!
Євген Ковальчук, 04. 01. 2022
