Ми розвісимо листя-промені
Залатаємо градчасті двері,
Вередливого світу наповнення
Слід розчинимо у етері,
Не тоді, коли небо накрапує
На пороги сльозливої осені
І жаліється все, що дряпає -
Бо рівняють, складають і косять.
А між днями зітхання крайніми,
Полохливої темної хвилі,
Щоб засіяти ранками ранніми
Виднокраю хмаринки білі ,
Золотими зернятками зрілими
Під іржавою брамою світу,
Голубами сріблястокрилими
Збагативши життя палітру…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=Bj5g3BYM-eE
