То похмільне з Лівонії – знаю!
Я його на пів краба зміняю,
Чи на вищир трухлявого пня,
Чи на вишкіл шкандиби-коня!
Справа в Вітовті ,
в шумці *,
у гущі -
Наші справжні думки неминущі
У тіні Гестиманських дерев,
Де в верхів’ях вже в’ється пся крев,
Де заіграшки душами грають -
Вище лиш херувими літають…
