Розквітне бузок перед хатою,
І серце на мить защемить.
Згадає, як гучно і весело
Було на обійсті колись.
Розквітне бузок перед хатою,
Подвір'я устелить спориш.
Постукаю в шибку легесенько:
«Чому ж ти, хатино, мовчиш?»
Не стріне бабуся в переднику,
Не скаже:
«— Привіт! Як там ви?
Ах, дідько бери того песика!
Мовчи, собацюро, мовчи!»
