У світі безмежних ілюзій,
Долині неонових вогнів,
Шукав твої чари цілющі
І помирав від гострих ножів...
Спалив сотні мостів,
Плив з пітьми безнадії,
Втратив сотні човнів,
Маючи тільки мрію...
Здається, я тебе знав,
Ти справжня, чиста і вільна,
Наш час нарешті настав,
В коханні ми разом сильні.
Чудова лірика! 
