Оце недавно я чув, як один розповідав: "Помер мій сусід алкаш! він мимо мого двору кожного дня чотири рази на день по сто п'ятдесят самогону до баби Маньки ходив - о сьомій ранку, об одинадцятій, в три дня, і в сім вечора. Завжди такий щасливий! усміхнений! І так всі роки, що я в тому домі живу! мимо мене проходить, щось насвистує, а я на лавці сиджу - і так погано мені! так погано, що це капець! А оце помер вчора! Допився!"
А я йому кажу: "Так він же щасливим і усміхненим все своє життя прожив, - а ти?"
Той так дивно подивився на мене, лице - суцільне здивування, а що відповісти - і не знає...