Пройшла вже осінь половину,
Та не спинила свій політ.
Зима все ж дивиться у спину,
Лаштує речі на прихід.
Уранці кине морозець,
І змінить колір раптом листям.
Урветься в осені терпець:
Нащо ввійшла в мої обійстя?
Зима сховалась під паркан,
Протерла гарно свої очі.
Знов провалився її план,
В думках: чекати знову ночі?
Та осінь знову розкошує,
Взяла в веселки кольори,
Старанно листя всі фарбує,
Цвітуть веселкою двори.
А вранці сонце знов пригріє,
У листя зашпори пройдуть.
Зима тепер це розуміє:
Її всі плани пропадуть...