| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: Обіцяю згадати - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 09.08.2022 - 10:41      Душа хоче забути, а в  серці  залишилася маленька зарубка, іноді  нагадує про себе... Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Людям іноді важко щось забути. Дякую вам. Наталі Косенко - Пурик, 09.08.2022 - 07:02Ніби такі прості речі, а як вини чудово викладені у творі.     Анастасія Крупська, 08.08.2022 - 23:28Неймовірний твір! Я перечитала разів 10. Дякую Вам за Вашу творчість   Макс Дрозд, 08.08.2022 - 15:09Героїня ніби й відпустила, але ще тримається за останню ниточку, яка рветься, рветься, рветься... Але коли порветься назавжди? Інколи цього не стається ніколи. Бездоганний вірш. Дякую. | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||