Мені бракує тих розмов
Неспішно про життя
На грані двох сусідніх мов
І доля сплетена твоя й моя
Мені бракує тих обіймів
Гарячих до небес
І поцілунків спільних
Неначе хтось воскрес.
Мені бракує теплоти
Твого погляду
Міцної руки, щоб йти
Без огляду
Життя живуча жила
Без тебе сумно
Я б тужила
Тобі розумно
Розкажу про сад вишневий
Про свої мрії потайні
Твій ранок черешневий
Черешні ж осяйні
Мені бракує слів
Щоб прокричати...
А ти б зумів
Мені сказати
Відповідь на своє питання
Без фальшу, брехні
Таким як є відчування
Скажи ж:"Так чи ні?"
