Широке поле, неозоре,
Сумує, зорана рілля.
А дух холодний і прозорий,
Усе тут осінь зачіпля.
Одна окраса у чистім полі,
На зло вітрам усім зросла,
Тут поселилась мимоволі
Тополя - радість всім була.
Навкруг усе чогось чекає,
Дрімає стомлена земля,
Вже від роботи спочиває...
Почувся голос скрипаля.
Торкнув то вітер струни ніжні,
Щоб заколихати цю журбу.
Лилися звуки дивовижні,
І зміни стали на виду.
Зашепотіли вмить листочки,
Заграли промені в ріллі.
На все дивилась осінь мовчки,
Та тишу вкрали журавлі...
Хай і тобі щастить, Танюша! 
