Знаєш, іноді хочеться просто мовчати,
Без жодного звуку дивитись у стелю.
В якійсь невагомості тіло тримати,
Думками пірнути в бездонну пустелю.
Знаєш, іноді хочеться просто нічого.
Ліпити з повітря химерні скульптури.
Забутись у пляшці п'янкого лікеру,
Топити душевно-сердечні тортури.
Знаєш, іноді хочеться феніксом бути,
Згоріти в любові, з любові постати.
Під небом всю міць своїх крилець відчути,
І просто літати, так просто літати.
от знаєте, не люблю дієслівних рим, а у вас зовсім і не помітила їх (з моєю то звичкою помічати, ну, гаразд, помітила, але ж аж на третім разі ), а це означає, що вірш мені сподобався суттю і сенсами