"Осанна!" - величав Єрусалим!
І віття пальмове стелив Йому під ноги,
А люди згодом познущаються над ним
Та Він ішов в цю нелегку дорогу.
Хоч знав, та не сказав про це юрбі,
Яку до дна Він вип"є гірку чашу,
Схиливши голову в стражданнях і журбі
Через апостолів омиє ноги наші.
Вина наллє і розламавши хліб
Дасть заповіт на всі віки нам людям,
Скаже про те, що промине цей світ
Та кожне слово все ж пророчим буде.
А поки що - юрбі хвалу нести
Любов свою фальшиву проявляти,
А Він ішов, щоб душі нам спасти,
Щоб ми змогли усі безсмертні стати.
Галина Грицина.