Осанна!

"Осанна!"  -  величав  Єрусалим!
І  віття  пальмове  стелив  Йому  під  ноги,
А  люди  згодом  познущаються  над  ним
Та  Він  ішов  в  цю  нелегку  дорогу.
Хоч  знав,  та  не  сказав  про  це  юрбі,
Яку  до  дна  Він  вип"є  гірку  чашу,
Схиливши  голову  в  стражданнях  і  журбі
Через  апостолів  омиє    ноги  наші.
Вина  наллє  і  розламавши  хліб
Дасть  заповіт  на  всі  віки  нам  людям,  
Скаже  про  те,  що  промине  цей  світ
Та  кожне  слово  все  ж  пророчим  буде.
А  поки  що  -  юрбі  хвалу  нести
Любов  свою  фальшиву  проявляти,
А  Він  ішов,  щоб  душі  нам  спасти,
Щоб  ми  змогли  усі  безсмертні  стати.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: синяк