Здавалося мені, що це кінець,
Фінал старого і не дописаного фільму.
І залишилося спустить вінець
У воду, велику і синющу пітьму.
Здавалося, що букви мерли на очах,
На пустому і білому папері,
Що горів допоки не зачах,
І поки не закрилися дубові двері.
Та це мені лише здалося,
На мить, тиху секунду і зник.
Зникло бездонне безголосся,
І не згорів тонкий сірник.