Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Білоозерянська Чайка: Хата мого роду - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Білоозерянська Чайка відповів на коментар Ninel`, 10.09.2020 - 13:52
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Vita V-D, 09.09.2020 - 14:01
Білоозерянська Чайка відповів на коментар Леся Утриско, 09.09.2020 - 13:27
Наталі Косенко - Пурик, 09.09.2020 - 07:05
Сильно, образно і зворушливо, Маринко. Дякую, за незабутні спогади. Білоозерянська Чайка відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 09.09.2020 - 13:26
tatapoli, 09.09.2020 - 02:15
З таким теплом змальовано кожний куточок. Особливий респект світлині! Білоозерянська Чайка відповів на коментар tatapoli, 09.09.2020 - 13:25
C.GREY, 08.09.2020 - 22:47
Коли людина зовсім не пихата, Й потреби в неї дуже прості, Їй до вподоби більше - хата, А ніж палаців дивних простір! Білоозерянська Чайка відповів на коментар C.GREY, 09.09.2020 - 13:23
Любов Таборовець, 08.09.2020 - 21:59
Я буду цінувати безкінечно,Родинну мудрість – щиру і святу. Яка краса, Мариночко! Які щемливі спогади ти навіяла... Білоозерянська Чайка відповів на коментар Любов Таборовець, 09.09.2020 - 13:22
геометрія, 08.09.2020 - 20:53
Гарно,Маринко! Мені здалось, що я там побувала, і все те бачила своїми я очами...А ще підлога в нас була не дерев"яна, а проосто мазана, й притрушена зимою соломою, а влітку травою запашною... Білоозерянська Чайка відповів на коментар геометрія, 08.09.2020 - 21:31
Володимир Кепич, 08.09.2020 - 18:28
українська хата плекала справжніх українціввмирають села разом з хатами українське розмивається коли попадає в російськомовний город це феномен України російськомовні города серед всього українського чи то Харків чи Суми Дніпро чи Запоріжжя... Білоозерянська Чайка відповів на коментар Володимир Кепич, 08.09.2020 - 18:33
Володимир Кепич відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 08.09.2020 - 18:39
може на Зміївщині так але не в обласному Харкові Галина Лябук, 08.09.2020 - 15:54
Цікаво, пізнавально для мене, бо у нас будинки дерев'яні і побут трішки інший. Дуже гарний вірш і вивчаємо народознавство. Ніна Незламна, 08.09.2020 - 12:47
Ми йшли із неї,не знаючи доріг... шукали долю,шукали щастя.. .В надії жити нам десь краще вдасться.... Та серце прагне повернутись додому.... І поклонитись рідному порогу... Дякую, надихнули...Згадась хата,що потопала в садку...Я як картину,пам*ятаю,в серці бережу... Гарного дня Вам і натхнення!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||